цены Венёв Меф 4 MMC

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!

Эй, народ! Давненько я не был тут, но сегодня с вами наркоман комик, готов историю рассказать. Итак, представьте себе, я решил отдохнуть немного, запастись закладками и отправиться искать клад в лесу. Что может быть лучше, чем объединить свои две страсти: адреналин и наркотики? Ну что, включаем мозговые сигналы и начинаем рассказывать!

В первый раз я услышал про мефедрон от куна, симпатичного парня с кучей татуировок. Он как-то пришел ко мне в гости и просто скинул на столе маляву, рецептурный бланк с розовой пудрой. Я поинтересовался, что это такое, и он сказал, что это именно то, что мне нужно. Без лишних слов я взял закладку и пустился в пляс. Это был начало моего пути в мир наркотиков.

С тех пор, каждый раз, когда я обнаруживаю новую закладку, я чувствую, что моя жизнь становится ярче и насыщеннее. Это как отдыхать на острове с белоснежным песком и прозрачной водой, только лучше, потому что ты можешь делать это каждый день.

В один прекрасный вечер, я вспомнил о нашей старой традиции искать клады в лесу, и понял, что это может быть самое безумное приключение, если взять с собой пару друзей и немного purple Haze. Что может пойти не так, правда? Встретившись с парочкой единомышленников, мы отправились в темноту.

Изначально все было забавно. Мы шли по лесу, шутили, курили, искали клады, но что-то постепенно начало идти не так. Я увлекся и потерял ориентацию, но это было нормально, все равно мне нравилось быть вне себя. Но потом я понял, что один из нас пропал.

Мы позвали его по имени, кричали, искали во всех уголках леса, но он не отзывался. Паника охватила меня, и я начал приходить в себя от этой жуткой ситуации. Мы продолжили поиски, каждый угол леса проверили, но безуспешно.

Наконец, мы решили повернуть обратно, когда вдруг услышали шорох. Мы подошли ближе и обнаружили нашего потерянного друга, сидящего на земле и смотрящего в никуда. Он был бледным и словно не осознавал, что происходит вокруг него. Вокруг него лежали седативы.

Мы решили привести его в чувство, и это оказалось не так-то просто. Мы понимали, что случилась ужасная оплошность, и селили его на мягкую траву. Я не мог просто сидеть и ждать, когда все произойдет, поэтому попробовал разными способами вернуть его к нормальной жизни.

Я бежал в город, шатался от одной аптеки к другой, пытаясь найти что-то, что поможет. Наконец, нашел одного старого знакомого, который согласился помочь мне. Он дал мне рецептурный бланк для седативов и сказал, что это должно помочь моему другу прийти в себя.

Было уже полночь, когда я вернулся назад с малявой в руках. Мы оказались на обочине дороги, я нашел настоящего наркокурьера, раздал сигналы, и он подъехал к нам. Я поблагодарил его и пожелал удачи, а он ответил мне ауф со смехом.

Мы вернулись в лес и дали пару седативов нашему другу. Что-то начало происходить, его глаза стали меняться, и он приходил в себя. Было страшно наблюдать, как он преодолевает этот кошмар, но мы были рядом, чтобы поддержать его.

Наконец, он открыл глаза и улыбнулся. Мы все обнялись и поняли, что это было самое страшное и одновременно самое прекрасное, что случилось с нами. В этой борьбе мы все сильно изменились, но нашли друг друга. Это опасное приключение, которое может разрушить все вокруг.

Так что, ребята, помните, что наркотики - не шутка. Ведь самое важное - это заботиться о себе и о своих близких.

Это была история наркомана комика, надеюсь, она поможет вам задуматься и быть предельно осторожными. Увидимся в следующем эпизоде, stay clean и до встречи, ребята!